36 років тому сталася одна із найбільших техногенних катастроф в історії людства – вибух на Чорнобильській атомній електростанції. В одну мить трагічної ночі 26 квітня 1986 року змінилося життя сотні тисяч людей, кількість загиблих та потерпілих від радіаційного забруднення і досі підраховують, а екологічні наслідки трагедії ще не одне століття відчуватимуть на собі майбутні покоління…
Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!
І пам’ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.
Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…
Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…
Ліна Костенко. 2019
У нашому коледжі в цей день по групах відбулися тематичні бесіди «Чорнобиль болить у моїй душі», на своїх заняттях викладачі провели інформаційні хвилинки.